віддих
Смотреть что такое "віддих" в других словарях:
віддих — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
віддихати — I відд ихати див. віддихати. II віддих ати а/ю, а/єш, рідко відди/хувати, ую, уєш, недок., відди/хати, відди/хаю, відди/хаєш і відди/шу, відди/шеш і віддихну/ти, відітхну/ти, ну/, не/ш, док. 1) Те саме, що віддихатися 1) … Український тлумачний словник
віддихатися — I відд ихатися див. віддихатися. II віддих атися а/юся, а/єшся і відди/хуватися, уюся, уєшся, недок., відди/хатися, відди/хаюся, відди/хаєшся і відди/шуся, відди/шешся, док. 1) Відновлювати рівномірне дихання після порушення його внаслідок бігу,… … Український тлумачний словник
дихання — 1) (убирання й випускання повітря відповідними органами), віддих; подих (перев. окремий такт дихання); дух (перев. у сталих словосполуках) 2) див. ознака 2) … Словник синонімів української мови
зітхання — (посилені, глибокі вдих і видих перев. під впливом якихось почуттів), подих, віддих … Словник синонімів української мови
дых — дыху, ч. Св. Віддих, тхніння, зітхання … Словник лемківскої говірки
